Білоруси є абсолютно європейською нацією, і шлях країни пролягатиме разом із Європою. Про це заявив представник фонду ім. Конрада Аденауера Якоб Вьоленштайн, коментуючи перспективи подальшого розвитку РБ. На думку експерта, зміни в Білорусі обов’язково настануть. Але Захід має бути до них готовий, аби знову не проґавити вікно можливостей.
У фонді Анденауера впевнені, що без Білорусі Європа не буде повною. Країна, яка географічно знаходиться у центрі Європи, має розвиватися у колі своїх партнерів. Замість цього зараз Білорусь виступає путінським балконом, який загрозливо нависає над демократичними державами. Ба більше, Кремль дедалі частіше використовує Лукашенка в ролі слов’янського Кім Чен Ина, який має наганяти "шороху" на європейців щоразу, як це необхідно Путіну. Й відмахуватись від цієї загрози не можна: всі пам’ятають, звідки саме в Україну вдерлась московська орда.
Але чи варто ототожнювати білорусів з росіянами? Навряд.
Як відзначає професор Андрій Вардомацький, всі опитування показують, що громадяни Білорусі абсолютно не бажають приєднуватись до РФ, і бачать Білорусь цілковито суверенною державою.
За входження до складу Росії висловлюються лише 2,6% жителів РБ, що в межах статистичної похибки. Ментально білоруси не готові навіть розмовляти на тему втрати незалежності. Такої думки – й ті, хто підтримує демократичні сили, і «болото», і навіть переважна кількість лукашистів.
Саме це є головним об’єднавчим фактором, який має зіграти ключову роль в подальшому визначенні долі Білорусі як держави. На думку представників фонду Аденауера, країна, що була частиною Великого князівства Литовського й громадяни якої вийшли на вулиці у 2020-му захищати власний вибір, обов’язково прийде до Європи. Тоді, після протестів, Якоб Вьоленштайн навіть спробував себе у ролі співака, знявши кліп, присвячений сьогоденню і майбутньому Білорусі.
Системи Лукашенка й Путіна не є стійкими. Величезна Росія, щоб упоратися зі значно меншою Україною, змушена просити допомоги у Північної Кореї. Вона не може захистити навіть свої кордони в Курській області. Все це говорить про нестійкість путінської Росії. А режим Лукашенка надто сильно туди інтегрувався, що спричинило вкрай серйозну політичну та економічну залежність.
Якщо в Росії почнеться криза, Білорусь не матиме іншого шляху, як звернутися до Євросоюзу, впевнений Вьоленштайн.
Головне питання в тому, скільки чекати на цей момент. Втім, приклади втілення такої теорії в життя справді існують. Варто згадати хоча б приклад возз'єднання Німеччини. Ще у 80-их більшість політиків була упевнена, що ця ідея є самообманом.
Comments