Чи готова Україна завдати превентивного удару по Білорусі?

Спільні російсько-білоруські навчання «Захід-2025» пройдуть у середині вересня цього року. Вже зараз спостерігаються переміщення військ РФ територією Білорусі.

У чому небезпека цих навчань? Які цілі переслідує диктатор Путін? Про це сайт Charter97.org поговорив із кандидатом філософських наук, керівником Українського центру білоруських комунікацій Максимом Плешком:

— Нещодавно вийшло інтерв’ю нашого Головнокомандувача Олександра Сирського, де він заявив, що ЗСУ уважно стежать за ситуацією. Сирський нагадав, що подібні навчання — це зручний привід для формування ударного угруповання з метою нападу або провокації. З іншого боку, в Україні ми ставимось до цього спокійно. Зараз неможливо створити ударне угруповання, яке було б для нас несподіванкою. Українсько-білоруський кордон — це добре укріплена зона. Там переважно ліси й річки. Деякі дороги існують, але вони давно заміновані, створено потужні укріплені райони.

Якщо гіпотетично вони захочуть звідти здійснити провокацію чи напад на Україну, там одразу з’являться українські артбатареї та приховані підрозділи, які швидко знищать техніку окупантів. Колона може навіть зайти на 10–15 км у глиб території — і потрапити в пастку. Потім вона буде знищена. Україну цим ані налякати, ані здивувати неможливо.

— Чи мають ЗСУ завдати превентивного удару по території Білорусі, якщо ударне угруповання РФ все ж почнуть формувати?

— Президент України Володимир Зеленський неодноразово запевняв, що ситуація 2022 року не повториться. Нагадаю, тоді з боку Білорусі заходили війська РФ і летіли ракети. Україна зціпивши зуби, стримувалась і не відповідала ударами по Білорусі. Як показала історія — це була правильна стратегія. Ми уникли прямого втягування білоруської держави у війну.

Ми добре розуміємо, що Лукашенко і білоруський ВПК працюють на російську оборонку. Але прямої участі армії Білорусі не відбулося — і це на краще і для українців, і для білорусів, і для майбутніх відносин між нашими народами. Бо потім залікувати ці рани було б практично неможливо.

Але якщо зараз станеться агресія внаслідок таких навчань — Україна відповість дуже швидко. І навіть до перетину українського кордону. Якщо подивитись на карту — південний пояс білоруських міст, включаючи інфраструктуру та залізниці, знаходиться дуже близько до кордону з Україною. У той час як українські обласні центри — на відстані понад 100 км. Наприклад, гордість білоруської економіки — Мозирський НПЗ — досяжний для української артилерії. Для цього навіть не потрібно перетинати кордон. А ще є далекобійні дрони. Якщо буде провокація — ми відповімо жорстко.

В лавах ЗСУ є цілі підрозділи білоруських добровольців, які лише чекають наказу, щоб зайти в Білорусь. Такий сценарій найбільше лякає диктатора Лукашенка. Тому ще один напад армії РФ з території Білорусі став би для нього ударом у спину від Путіна. А Путіну це також невигідно, бо нинішня «стабільність» у Білорусі його влаштовує.

— Все більше з’являється інформації, що Путін готує вторгнення до країн НАТО найближчими роками. Зокрема, говорять про можливий напад у районі Сувалкського коридору. Чи можуть навчання «Захід-2025» бути підготовкою до цього, чи це лише спроба відволікти увагу від війни в Україні?

— Російські пропагандисти відкрито говорять про Сувалкський коридор, Литву, Польщу. Але я не впевнений, чи здатні ці країни вдарити Путіну по зубах, як це зробила Україна. Чи здатні вони вдарити по Москві чи Пітеру? Я сумніваюсь, хоча був би радий помилитися. Путін може спробувати перевірити 5-ту статтю НАТО на країнах Балтії.

Кожен метр української території дається йому дуже дорого — і в людських, і в фінансових ресурсах. А тут — нові держави, які не мають такого досвіду війни і не вміють відповідати. Сьогодні українська і російська армії — це дві армії у світі, які дійсно знають, що таке повномасштабна сучасна війна з використанням новітніх технологій. Думаю, Путін може спробувати «розхитати» ситуацію і підняти ставки через ці навчання.

— Які інтереси переслідує Лукашенко, надаючи територію Білорусі для таких маневрів?

— Стратегія №1 для Лукашенка — це збереження влади. Для нього, як і для Путіна, — це питання життя і смерті. Очевидно, що йому вигідна ситуація із заморожуванням війни і стабілізацією в регіоні. Але ці навчання знову прив’язують його до воєнного плану Путіна. Поки тримається путінський режим — тримається й режим Лукашенка. Вони зв’язані кров’ю, репресіями і спільними злочинами. Тому вони триматимуться одне за одного.

З іншого боку, не варто забувати, що будь-які навчання — це і навчання для армії. Білоруська армія теж проходить підготовку: застосування дронів, штурмові дії тощо. І це також є фактором.