Перші ядерні заряди уже доправлені до Білорусі, а незабаром їхня кількість буде значно збільшена. Цю інформацію майже синхронно озвучили обидва диктатори, що намагаються сколихнути світ своїми божевільними заявами. Натяки Путіна про необхідність врахування Заходом ядерного фактору разом із посиленням вимог до створення т.з. «багатополярного світу» прозвучали в унісон з глибокодумними роздумами Лукашенка про смертоносну бомбу, здатну завдати вдесятеро більше жертв, ніж під час бомбардування Хіросіми й Нагасакі. Чи варто вірити у фанатичне божевілля двох тиранів чи ми бачимо типовий приклад вже звичного блефу, поки неясно. Як і те, чи віддасть Путін на відкуп своєму васалу право самому вирішувати, коли і проти кого застосовувати смертоносну зброю.
Ядерні ракети точно будуть в Білорусі. Або вже є? Або тільки муляжі? Або тільки домовленість про муляжі? «Бл…дські ці питання зай…ють», – як написав би Лесь Подерв’янський. Насправді можна лише припускати, на якій стадії наразі перебуває процес передачі ядерних боєголовок, але те, що рано чи пізно це відбудеться, сумнівів немає.
Питання в іншому: хто матиме доступ до ядерної кнопки й які загрози це несе для Білорусі та її громадян – байдуже, підтримують вони Тихановську, Лукашенка чи Цепкала.
Нагадаємо, тиждень тому Олександр Лукашенко повідомив, що Білорусь врешті отримала від РФ ядерні бомби та ракети, а процес створення смертоносного арсеналу у країні офіційно запущений. Після триденної паузи Кремль врешті підтвердив слова білоруського диктатора. Мовляв, ядерна зброя справді вже у Білорусі, а остаточно завершити комплекс заходів планують до кінця літа, чи-то, у крайньому випадку, до кінця 2023 року.
Чим викликаний півтижневий тайм-аут, і чому різниця в термінах складає майже до півроку, в Москві не уточнили.
Тим часом розміщення ТЯЗ у Білорусі загрожує неймовірно серйозними наслідками для її суверенітету, одностайно впевнені майже всі фахові експерти.
Днями представник МЗС Росії Олексій Поліщук зауважив, що домовленості про перебування тактичної ядерної зброї в Білорусі «…не передбачає часових рамок».
Фактично це означає, що Москва надовго посилить контингент своїх військовослужбовців на території РБ, і, у разі необхідності, зможе додатково перекинути у Білорусь фактично необмежену кількість військ «для захисту ядерного арсеналу». Це може статись у будь-який момент: чи-то під час ротації мобілізованих, чи-то ймовірного повалення режиму Лукашенка, чи просто за бажання Путіна, чому знайдуть будь-які обґрунтування. У спритності кремлівських царедворців навряд чи є у когось сумніви.
Це закладає підвалини для повної втрати суверенітету Білорусі, впевнений представник опозиції Павло Латушко: «Одна справа – завезти в РБ ядерні ракети. І зовсім інша – вивезти». Це однозначно стане предметом найвищого торгу з цивілізованим світом, впевнений політик.
З Латушком погоджується політичний оглядач проекту «Позірк» Олександр Класковський, який вважає, що так просто Кремль тепер Білорусь нікому не віддасть, маючи чудовий плацдарм для загрози країнам НАТО.
«Мовляв, Вашингтон поважав Москву, а зараз нас не беруть навіть до уваги. Тому ми покажемо вам кулак, – каже Класковський. – Ці амбіції не підкріплені економічною вагою Росії (менше 2% ВВП, що на порядок менше, ніж мав СРСР), потенціал уже не той, а амбіції лишились. Це просто намагання надути собі імперську велич й посадити США за стіл переговорів», – впевнений експерт.
Судячи з риторики, і у Росії, і у Білорусі, більшість коментаторів не вважає Олександра Лукашенка самостійною фігурою. З нього роблять просто «міського божевільного», який озвучує туманні погрози, але ховається за Путіним. Роль Лукашенка – підштовхнути до серйозних перемовин із Кремлем країни Заходу.
Втім, з такою версією категорично не згодні в кабінеті Світлани Тихановської.
Днями незвично гнівною промовою буквально вибухнув завжди врівноважений Павло Латушко. Колишній найперспективніший посол Білорусі у Європі, який чудово знає Лукашенка, застеріг: все далеко не так просто, як здається.
Натиснути червону кнопку може як один, так і інший диктатор, тож небезпеку можна множити на два.
На думку Латушка, всі розмови про те, що Олександр Лукашенко не зможе самостійно застосувати ТЯЗ, необхідно припинити.
«Впевнений, що в протоколі, підписаному міністрами оборони Росії та РБ, прописана роль Лукашенка щодо його співучасті у використанні ядерної зброї з території Білорусі, – каже Латушко. – А в разі можливої критичної ситуації у Москві право на розпорядження зброї масового знищення однозначно перейде до рук диктатора».
Очільник української розвідки Кирило Буданов тим часом вважає, що станом на зараз жодної ядерної боєголовки до Білорусі ще не переміщено. Він також додав, що процес підготовки до можливого переміщення зброї масового знищення насправді триває, і в України є лише інформація про підготовку ядерних сховищ у РБ.
У такий спосіб Буданов трошки заспокоїв істерію, натякнувши, що процес ще тільки-но на першій стадії.
Але знизити градус напруги не вдалося. В той же день президент США Джо Байден знову підняв тему апокаліпсису, сказавши, що не виключає застосування Росією ядерної зброї.
«Це реально», – лише два слова, які промовив незворушний Байден, в корні змінює усвідомлення ступеню ризику для світу.
Перший удар, якщо РФ справді готова це зробити, майже стовідсотково буде нанесений саме з Білорусі. Й тоді попередні заяви Лукашенка щодо його повного контролю за кнопкою зіграють жахливу для країни роль.
Кремль дуже тонко підвів пихатого диктатора до пастки – коли саме він разом із захопленою ним же Білоруссю стане мішенню для сотень західних боєголовок.
Comments