Аналіз останніх подій свідчить про ймовірне посилення військової загрози для України з території Білорусі. У Гомельській області, буквально в 40 км від кордону, стрімкими темпами зводиться військовий полігон, а також база для розміщення особового складу та важкої техніки. Цю дислокацію планують розширювати: принаймні, вже запущено процес виведення прилеглих земель на користь Міністерства оборони Білорусі. Україна натомість посилює будівництво оборонних укріплень на північному кордоні, а керівництво ЗСУ майже щодня перевіряє надійність їхнього облаштування. А буквально напередодні з гучною заявою виступив начальник штабу «Азову» Богдан Кротевич, який заявив про можливість повторного наступу ворога в Сумському та Київському напрямках. Цей варіант в «Азові» напряму пов’язують із Білоруссю.
Активність в напрямку білорусько-українського кордону справді має насторожувати. Світлини, що з’явились в інформпросторі з місця будівництва військової бази на Гомельщині, свідчать про посилення напруги. Згідно з паспортом об’єкта, зводять його вкрай стрімкими темпами: роботи на місці закинутого дитячого табору розпочалися лише наприкінці жовтня, а завершити їх планують вже на початку березня цього року.
Одночасно з цим Міністерство оборони Білорусі завершує процес передачі на свій баланс території ще трьох таборів, що межують з будівництвом. Відповідно, військова база лише за попередніми підрахунками може вмістити тисячі бійців.
Чиї війська розміщуватимуться на цьому об’єкті? Наразі інформація утаємничена. Про збільшення російського військового контингенту в Білорусі поки не йдеться. Але є одне «але».
За даними Співтовариства залізничників Білорусі, в грудні 2023 року до країни з рф було доставлено два залізничні вагони з Барнаула з вантажем патронів до стрілецької зброї. Повідомляється, що ешелон було відправлено 10 грудня та прибув до Білорусі 22 грудня. Загальна маса вантажу становила 110 т.
Пунктом призначення в РБ була станція Голинець, поблизу якої знаходиться 2783 база зберігання та утилізації бронетанкового майна (в/ч 63615).
Саме в Барнаулі знаходиться один з найбільших у рф патронний завод, що випускає боєприпаси різних калібрів для мисливських рушниць, пістолетів та автоматів.
Якщо врахувати, що середня маса патрону становить близько 15 г, то в цих вагонах могли привезти близько 7 млн. патронів, або ж 4-4,5 млн. патронів калібру 7,62×39 або 8,5-9 млн. штук калібру 5,45 ×39.
Білоруська армія дефіциту набоїв наразі не відчуває. Навпаки, тут активно постачають боєприпаси до росії. То для кого ж у РБ призначений вантаж із Барнаулу? Чи не для російських військ, які знову можуть перекинути до Білорусі на додачу до уже розміщеного контингенту?
Офіційні речники ЗСУ до загрози з боку Білорусі ставляться доволі стримано. Тут кажуть, що не бачать посилення військової загрози. Водночас на кордоні України та РБ зводиться розгалужена система укріплень, а прикордонна територія буквально засіяна десятками тисяч мін. У разі небезпеки Сили Оборони обіцяють дати гідну відповідь агресору.
А от у «Азові» загрозу оцінюють жорсткіше. Начальник штабу бригади Богдан Кротевич прямо заявив, що схвильований можливим наступом російської армії з білоруського плацдарму. Більше того, він не виключає участі у бойових діях й білоруських військовослужбовців, підкресливши, що армію РБ посилено тренують інструктори ПВК «Вагнер», які лишились в Білорусі.
Сукупність відповідних факторів справді має змусити замислитись. І – не лише українське керівництво. Всі наслідки втягування Білорусі у війну чудово розуміє і самопроголошений очільник держави олександр лукашенко.
Й незрозуміло, чого йому варто боятись більше: вкрай жорсткої відповіді ЗСУ чи…поразки України, про яку так мріють у Кремлі.
Бо після України обов’язково настане черга Білорусі.
Comments