У ніч на п'ятницю литовська влада закрила два пункти пропуску на кордоні з Білоруссю. Це анонсувалося раніше, тому не стало несподіванкою ані для лукашенківських силовиків, ані для Європи. Водночас, дії Вільнюса можуть стати лише першим кроком в запровадженні повної ізоляції Білорусі від Європи. Й наступні не забаряться – в цьому тепер вже точно немає сумнівів. Якщо диктатор не одумається, фінішну червону стрічку у стосунках Білорусі з балтійськими країнами нинішній режим побачить ще до осені.
Бетонні блоки та спіралі Бруно, які з’явилися напередодні на двох литовських КПП, виглядають промовисто: колись саме так, протягом однієї ночі, в Берліні почали зведення сумнозвісної стіни. Тоді радянська влада намагалась спинити хвилю людей, що сотнями тисяч тікали з комуністичного раю в капіталістичне пекло. Тепер все відбувається від слова «навпаки». Саме цивілізовані країни відгороджуються від оскаженілого й вкрай небезпечного режиму, який разом із Кремлем знищує стабільність у Європі.
Масове перекидання до Білорусі вбивць з ПВК «Вагнер» неабияк насторожило європейців. За різними оцінками, кількість найманців, яким надав прихисток режим Олександра Лукашенка, складає від 4 до 6 тис. осіб. Тривалий час їхнє перебування на території РБ викликало здивування. Таку кількість горлорізів треба чимось годувати. Для них треба звести хоча б тимчасові приміщення. За ними необхідний нагляд, причому, нагляд постійний. Врешті, їм треба платити, і платити непогано.
То хто ж «танцює» вагнерівців?
Олександр Лукашенко? Маємо величезні сумніви. Навряд диктатор хоче мати під боком кілька тисяч терористів, які можуть легко влаштувати йому долю Хафізулли Аміна. Ще й утримувати їх за власний кошт? Авжеж, ні, хіба Лукашенко справді збожеволів.
Значно більше комбінація з вагнерівцями вписується в концепцію КДБ-шних ігор, які так полюбляють у Кремлі. Саме Володимир Путін міг бути тією людиною, що «попросила друга Сашу» розмістити кілька тисяч відморозків фактично на кордоні з ЄС. А потім уже Лукашенко заявив, що бійці «Вагнера» просто марять влаштувати рейд на польський Жешув. Якщо що, то саме Жешув є одним з кінцевих хабів для перекидання західних ресурсів в Україну.
Одночасно з цим білоруська влада знову дала «зелене світло» мігрантам, які вкотре почали випробовувати на міць кордони з Латвією, Польщею й Литвою. А на коду в Лукашенка анонсували ще й армійські навчання поруч із Сувалкським коридором.
Відчувши, що перегнув палицю, Олександр Григорович спробував списати все на недолугий жарт. Принаймні, щодо вагнерівців та їхніх жешувських вологих мрій. Але було вже надто пізно. Диктатор справді дожартувався.
Терпіння європейців, і до того небезмежне, луснуло. Першою відреагувала Польща, яка заявила про кратне збільшення військового контингенту на кордоні з Білоруссю. Загалом поляки мають залучити на цей напрямок до 10 тис. військовослужбовців. У Латвії оголосили мобілізацію прикордонників. На службу терміново відкликають навіть тих, хто перебуває у відпустках. В Литві також стягують до рубежів поліцейських, прикордонників й військових.
А днями польський уряд використав останній аргумент, який ще може запобігти кризі. Тут попередили: якщо Лукашенко продовжуватиме провокації, Варшава повністю закриє залізничне вантажоперевезення між Польщею та Білоруссю.
Останнє «китайське» попередження насправді й адресоване Китаю. Саме через польсько-білоруський кордон із КНР відправляють значну кількість товарів та різної продукції в Європу. «Блокування кордону призведе до падіння товарообігу з Китаєм, – заявив заст. міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Вонсік. – Думаю, китайцям доведеться послати Лукашенку правильний сигнал: не вживати заходів, які можуть їм нашкодити».
Якщо китайський шовковий шлях в Європу справді буде перерізаний, для Піднебесної це стане неабияким роздратуванням. Ні, інші варіанти, окрім Білорусі, очевидно є. Але руйнувати логістичні зв’язки, пояснювати затримки постачальників, розвивати нові маршрути, і – чому? Тому, що якісь сявки вирішили полоскотати Європу за підбрюшшя, навіть не запитавши китайських товаришів?!
Випадково чи ні, але за кілька днів після цієї заяви в Білорусь з офіційним візитом прибув міністр оборони КНР. Найімовірніше, високопосадовець привіз певну реакцію від Сі Цзиньпіна, яку і має передати Лукашенку. Й навряд чи вона буде позитивна.
У будь-якому разі, «гра престолів» вже неабияк остогидла й Польщі, і країнам Балтії. В польському сеймі представники уряду провели закриту зустріч з депутатами, де проінформували їх про загрози на польсько-білоруському кордоні. Пресу на засідання не допустили. Подробиці доповіді не розголошуються. А днями у Варшаві неймовірно потужно відзначили День Війська Польського, влаштувавши найбільший парад з часів Холодної війни. До речі, саме свято приурочене до 103-ї річниці перемоги Польщі над більшовицькою Росією у Варшавській битві...
Після закриття литовських КПП на кордоні з Білоруссю Лукашенко матиме ще 10 днів, щоб продемонструвати реальні кроки з деескалації створеної ним же кризи. Так, саме ним – бо Кремль демонстративно лишається ніби осторонь спровокованої ситуації. У випадку остаточного закриття кордонів Москва забере собі всі транспортні потоки, а білоруський диктатор стане ще більш залежним від свого візаві.
Своє фінальне рішення країни Балтії та Польща мають оголосити 28 серпня у Варшаві. Чекають, що там будуть розставлені кінцеві акценти на тому, як має виглядати синхронність дій країн щодо остаточного спаплюження Олександра Лукашенка.
Поки все веде до того, що колючий дріт стане найпопулярнішим товаром у країнах, що межують з Білоруссю.
Comments