Історія білоруського спротиву

Незважаючи на те, що українці і білоруси споконвічно живуть разом, мають багату спільну історію та більше тисячі кілометрів спільного кордону, виявляється, ми знаємо одні про одних не так вже й багато. Багато закарбованих стереотипів — "бульба", "батька", "колхози", "смачна молочка", "мирний протест" — спротворюють реальне сприйняття українцями білорусів як нації. І якось змазують у свідомості розуміння того, що ця нація насправді бореться з диктатурою Лукашенка і потерпає від його репресій з того самого часу, як той лише з'явився на білоруському політичному горизонті.

Розвіяти стереотипи і скласти до купи цеглинки наших з вами знань про історію білоруської боротьби з тоталітаризмом і русифікацією призвана виставка, що вчора відкрилась у Львові в Домі Вільної Білорусі — «Історія білоруського опору». На численних стендах систематизований розвиток спротиву та його героїв, починаючи з 1994 року, коли був обраний Лукашенко, закінчуючи нашими днями і участю білорусів в боротьбі проти російського вторгнення в Україну.

Експонати виставки, як наприклад, тюремна роба ув'язненого білоруса зі спеціальною жовтою биркою, яка нашивається всім "політичним", емоційно доповнюють стенди, даючи зрозуміти, що це не якась далека історія, — це те, що відбувається в наші дні, зовсім поруч, в Європі. Власник цієї роби мав вийти кілька днів назад після п'ятирічного ув'язнення в страшних умовах за політичними мотивами, але рідні його не дочекалися — Миколу перевели в СІЗО і "шиють" наступну статтю. Це доволі стандартна історія в країні-концтаборі.

Урочисте відкриття супроводжувала лекція, яка роз'яснювала і доповнювала розуміння того, що зображено на стендах. Реальні обличчя і історії репресованих, тих, кого закинули за грати за прагнення свободи, тих, хто загинув зі зброєю в руках в добровольчих формуваннях в Україні або сів в Білорусі на страшні терміни за передачу інформації про російських окупантів або за зупинку потягів, якими ті пересувалися в Україну, заставляли задуматись. Реальні масштаби потужної репресивної машини, вибудованої Лукашенком, вражали. Адже тисячі людей опинилася в застінках, сотні тисяч вимушені були поспіхом покинути рідну країну.

Окрема тема виставки була присвячена білоруським добровольцям полку імені Калиновського та інших військових формувань в Україні. Наразі відомо вже про щонайменше 80 імен хлопців та дівчат, що загинули в боротьбі з агресором. Їм присвячена окрема експозиція в Домі Вільної Білорусі, яка демонструє особисті речі героїв.

На урочистому відкритті були присутні  громадські активісти, волонтери, представники національних спільнот, білоруські ветерани, журналісти. Не залишили його без уваги і представники місцевої влади, зокрема депутат Львівської обласної ради Ореслава Хомик, начальник управління у справах релігій та національностей Львівської ОВА Василь Дорош. Був зачитаний вітальний лист від голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктора Єленського. Всі, хто виступав, відзначали важливість таких заходів для продовження спільної боротьби та для вибудовування спільного мирного майбутнього. Адже для нього необхідно поглиблювати серед українців знання про білорусів та їхні реальні прагнення. Про те, що обидва народи виборюють зараз свою незалежність та демократичне майбутнє.

В планах організаторів, БФ "Вільна Білорусь", подальша демонстрація виставки в містах України та Європи. Подібний досвід у них вже є — попередня виставка "З Україною в серці" відвідує вже свою 23-тю локацію. Тож запрошуємо і вас відвідати виставку — певні, ви дізнаєтесь дещо нове про білоруське прагнення до свободи.