top of page

Як прості білоруси працюють на війну

Російський ВПК обслуговують близько сотні білоруських підприємств. На пряму підтримку російської армії в її агресії працюють навіть ті, від кого, здавалося б, не очікуєш.


Наприкінці червня 2024 року ЄС запровадив нові санкції проти Росії та Білорусі. Під них підпало, зокрема «Білоруське оптико-механічне об'єднання» («БелОМО») і підприємства, що входять до складу цього холдингу. «БелОМО» виробник і постачальник прицілів для російської армії. Це не єдиний завод у Білорусі, який потрапив під санкції Заходу за сприяння російській агресії в Україні. У лютому 2024 року до санкційних списків потрапили ПАТ "Пеленг", 566-й завод з ремонту радіоелектронної зброї, Оршанський авіаремонтний завод.


Але білоруських підприємств, які обслуговують російські військові замовлення, як повідомляють самі білоруські державні ЗМІ, значно більше. Оршанський «Легмаш», який раніше випускав обладнання для легкої промисловості, тепер виготовляє компоненти для російської РСЗВ «Град». ВАТ «Станкагомель» верстати для російських підприємств військової промисловості. Виробник текстилю «Магатекс» підписав угоду з чеченською компанією «Ерзу» про пошиття військової форми.


Деякі білоруські заводи, які через західні санкції та недолуге державне керівництво опинилися на межі банкрутства, намагаються розвивають нові потужності саме під військові замовлення РФ. Це наразі допомагає триматися на плаву як підприємствам, так і загалом білоруській економіці, адже значна частина всього, що наразі заробляє Білорусь це гроші, що отримані за продаж Росії певної техніки, компонентів, механізмів, зброї.


У травні 2024 року було опубліковано розслідування «Белполу» «Збройовий барон», в якому детально розповідалося про те, як білоруські підприємства заробляють на агресії проти України. Представники «Белполу» стверджують, виробництво в Білорусі прицілів для. «Можна сказати, що у виробництво одного типу прицілу для танків, БТРів і гранатометів, за вже уточненими даними, залучено більш як 37 компаній. А загалом у виробництві будь-чого для Росії залучені понад 250 великих і малих компаній.


І це не лише великі підприємства на кшталт «Пеленг» (проектно-будівельне підприємство оптико-електронної промисловості) чи ММЗ (Мінський моторний завод), а й невеликі майстерні чи навіть виправні колонії. Так, за даними "Белполу", для виготовлення танкових панорамних прицілів використовується праця ув'язнених колонії №9 (м. Горки, Могильовська область).


Для обходу західних санкцій та закупівлі необхідних компонентів, за версією розслідувачів, створюються підставні компанії, наприклад білорусько-китайська компанія «Shenzhen 5G Hi-Tech Innovation Co. Limited», яка потрапила під санкції Заходу, або ТОВ «Лабораторія адитивних технологій», яка займається науковими дослідженнями та розробками. За даними «Белполу», через ці підприємства закуповувалися деякі деталі для виробництва прицілів у Білорусі.


В іншому розслідуванні «Белполу» мова йшла про машинобудівний холдинг «Амкадор», який перебуває під санкціями Заходу і також, за наявними даними, причетний до виконання російського оборонного замовлення. Одне з дочірніх підприємств, яке входить до системи управління «Амкадор», виробляє систему наведення артилерії «Вартава» та ударні безпілотники «Свіслоч СВТ» в інтересах російської армії.


На підприємствах, які займаються військовим виробництвом для РФ, відкриваються нові лінії, з'являються вакансії та зростають зарплати. Отримуючи великі замовлення за кошт російського воєнного бюджету, підприємства починають вводити нові потужності, робити додаткові робочі години і навіть зміни. Решта ж підприємств, тій, що не задіяні в «оборонці» чи виготовленні товарів подвійного призначення, зазвичай залишається лише висіти на підтримці з бюджету.

З початком повномасштабної війни економічна залежність Білорусі від Росії стала майже абсолютною. А лукашенківське управління призвело до того, що для багатьох білорусів підприємства, які працюють на ВПК, стали рятівною соломинкою, яка дозволяє в умовах санкцій та загальної економічної ситуації заробити пристойні гроші. Та чи усвідомлюють співробітники цих заводів, що їхній добробут сплачується життями українців? Чи вони «прості білоруси», які «поза політикою, «просто виконують роботу»? Роботу, результати якої знищують життя і добробут простих українців.

Comments


bottom of page