top of page

Білорусь прагне відновити добросусідські стосунки з Україною

У Києві завершилась білоруська панель Українського центральноєвропейського форуму. У ній взяли участь представники Об’єднаного перехідного кабінету на чолі з Аліною Ковшик. Дискусія з білоруської тематики здебільшого була присвячена так званим «президентським виборам-2025». Втім, окрім цього, учасники торкнулись також й іншіх важливих тем, які є актуальними в контексті розвитку Білорусі вже після відходу Лукашенка. Серед них – і відбудова довіри між білоруським та українським народами, що є вкрай важливим, та, вочевидь, не менш важким завданням.   

 

Білоруські демократичні сили мають чіткі відповіді на питання щодо нинішньої кампанії, й не мають ілюзій щодо справжної мети диктатора. За словами Аліни Ковшик, заплановане владою фактичне  перепризначення Лукашенка не можна навіть називати «виборами». В умовах тотального терору й переслідування інакодумців, заборони опозиційних партій та масових репресій нинішнє дійство можна розцінювати хіба як грубий фарс.

 

Водночас шляхом проведення «виборів» Лукашенко прагне легітимізувати свій сьомий незаконний термін на узурпованій посаді очільника країни. Нова хвиля репресій, що розпочалась у Білорусі, має повністю залякати населення та внеможливити навіть мізерну ймовірність заворушень. Політв’язнів у країні не меншає. А ті, яких режим вважає найбільш небезпечними для нього, утримуються у жахливих умовах без жодного зв’язку зі світом.

 


Разом з тим Аліна Ковшик впевнена: після повалення диктатора демократична Білорусь має стати другом України та частиною нової архітектури безпеки після закінчення війни.  

 

«Ми прагнемо відновити добросусідські відносини між нашими народами. І абсолютно очевидно, що Лукашенко не може допомогти в цьому питанні. Він лише заважає», - відзначила вона.

 

Лукашенко викинув з країни багатьох представників білоруської нації. Але в еміграції вони гуртуються, і це дає демсилам стратегічну перспективу. І за кордоном, і у самій країні відбувається білоруське національне відродження. Про це свідчить посилення зацікавленості людей і до рідної мови, і до історії, і до вивчення білоруської культури.

 

Тому варто не опускати руки й робити все задля наближення кінця диктатури. Відроджена Білорусь стане сучасною справедливою державою, яка відновить партнерські стосунки з європейськими країнами. Лише у такій спосіб вона посяде чільне місце серед демократичної спільноти.

 

Разом з Україною.

Comments


bottom of page