Відомий білоруський комік Євгеній Сморигін, який зараз живе і працює в Україні, зокрема знімаючись в проєкт «Дизель Шоу», поділився своїми думками про Лукашенка, Путіна і війну. Початок вторгнення російської армії та спробу наступу на Київ Євгеній, який колись навіть виступав навіть зображав Лукашенка на концертах перед Путіним, пережив з сім’єю в домі під Києвом. Громадське радіо в рамках проєкт «Погоня і тризуб: білоруси в Україні» записало з ним подкаст.
— Те, як ви розповідаєте про нього, — він персонаж, він диктатор. При цьому купа мемів про нього і багато пародій. На Путіна зараз немає багато пародій. Я не бачив багато пародій на Путіна.
— Я теж.
— На Лукашенка багато всього. Як ви це поясните?
— Ну, він смішніший. Смішніший за Путіна. Тому що Путін диявол. Ну, з нього як би жартувати… Про що зараз? Жартувати над виродком пекла? Це просто чорт. Це страх, біль, страх і все. А Лукашенко — такий прислужник у нього, блазень, який зображує, що він важливий. «Таку ядерну зброю нам дали, ми застосуємо її. Ой, захочемо, як кинемо! Ну, це смішно все. Всі розуміють, що це просто… У тебе розмістили та тобі скажуть — що скажуть, те й зробиш. Але ж перестали ракети пускати з Білорусі, значить, він щось зрозумів. Вже півтора року з Білорусі нічого, жодного... Ну, мабуть, йому військові сказали йому.
— Ну, щось злітає з аеродромів, але…
— Ні, ні, ракети в Україну не пускаються. Якби одна ракета полетіла, вже нічого б не залишилося від цих НПЗ [білоруських нафтопереробних заводів], я так думаю. І він це розуміє. І, мабуть, військові йому білоруські сказали. Він же хотів: «Давайте разом зараз [воювати з Україною]». Видно, йому сказали: «Олександре Григоровичу, а ми тут до чого?» Мабуть, йому недвозначно натякнули.
— Тобто коли вони потраплять у пекло, то для них буде два різні казани?
— Я думаю так. У Путіна основний буде, а цей такий допоміжний. Не нам судити. Он розбійник у Христа висів ліворуч і в останню хвилину життя покаявся. І сказав: «Згадай мене в царстві своєму». Тобто він знав, що не гідний навіть з'явитися там. І він [Христос] сказав: «Першим будеш у раю зі мною». Тому що усвідомив і покаявся. Тож не нам вирішувати.
— Як ви собі уявляєте день смерті диктатора?
— Мабуть, свято буде. Загальне свято ... "луканини", або як це назвати. Тому що він стільки зла робить людям, що коли він помре… Ну і Путін теж. Ну, уявіть, чи помер Путін. Що робитиме на вулицях України? Ось, мабуть, так само.
— Ви хотіли б повернутися?
— У Білорусь? Ну, [хотів би] у вільну, демократичну Білорусь мого дитинства, скажімо так. Дев'яності — це була абсолютна свобода, робиш, що хочеш. І мені подобався цей час. Можна було з чого завгодно зробити бізнес. У нас відкривались якісь кафе, нове морозиво. Тут же ти маєш відеоцентр, комп'ютерні центри якісь, все заробляли — будь ласка, ідеї віталися. Ось я хочу приїхати в таку Білорусь і, можливо, поділитися моїм досвідом на телебаченні і таке інше. Робити якісь хороші, потрібні людям шоу та програми.
— Вже після «луканини»?
— Так звичайно.
Comments