Білоруський диктатор більш за все нервує від самого факту існування полку ім. Кастуся Калиновського. Як зауважує представник Об'єднаного перехідного кабінету Франак Вячорка, ця тема для Лукашенка є вкрай болючою й складною для сприйняття.
Так само самопроголошений президент впадає у неадекватний стан, коли чує про Світлану Тихановську та допомогу опозиції від закордонних партнерів. Тим більше, що саме Тихановську на Заході визнають законною очільницею Білорусі.
В інтерв'ю чеському виданню Forum24 Вячорка також відзначив, що не має жодних сумнівів щодо майбутнього Лукашенка:
Настане момент, коли Лукашенко впаде, зникне, його вб’ють, втече чи ще щось. Залишиться лише два варіанти: або росіяни спробують поставити на чолі країни свою людину, або до влади прийде Тихоновська. Це та людина з демократичного боку, яка може претендувати на владу.
Водночас, на думку опозиції, головним завданням в цей період є мирний перехід влади. Тут обіцяють, що зроблять все і навіть більше, аби в Білорусі не сталось громадянської війни. Найголовніше – аби білоруси не воювали з білорусами, підкреслює Вячорка.
Хоч досягнути цього, зважаючи на улюблену Росією тактику розколу суспільства, буде неймовірно складно. Варто згадати Осетію, Абхазію, Крим, Луганщину й Донеччину, щоб зрозуміти гібрідну тактику Кремля. Москва не хоче віддавати країни, які вважає «своїми», а, якщо це вигідне РФ, не зупиняється і перед кровопролиттям.
Саме тому опозиція розглядає питання збереження суверенітету Білорусі винятково разом із майбутнім України. Коли йтиметься про мирні переговори в російсько-українській війні, тут наполягатимуть також на обов’язковому виведенні російських військ не лише з України, а й з Білорусі. На думку білоруських демсил, це фактично єдиний спосіб забезпечити довготривалий мир.
Comments