З нагоди історичного Дня Незалежності Білорусі Денис Прохоров, командир полку імені Кастуся Калиновського, дав інтерв'ю в студії Українського радіо. Ділимось із вами, що ж цікавого ми від нього почули.
Наскільки знають і підтримують полк Калиновського в Білорусі?
Денис був вельми оптимистичий в оцінках. "Я б сказав, що і серед військових і серед цивільного населення я б сказав щось на кшталт 80/20, де 80% розуміють, що війна з Україною це погано, що треба підтримувати правду, а правда на боці України. Так само вони знають і про нас. Тяжче з питанням підтиримки нас, бо зрозуміло, що за будь-який рух в бік національно-спрямованого шляху людей одразу саджають. За напис "Слава Україні" саджають на 6 років, за 15 доларів так само були випадки, коли саджають на реальні терміни. Дуже тяжко допомагати. Але всі знають, всі чекають. Я не хочу казати високих слів, але до нас доходять такі слова, що ми є надією білоруського народу на Вільну Білорусь."
Чи готові білоруси відстоювати свою незалежність?
"Я думаю, "чинити спротив"– це не дуже добра наша позиція і вона давно має бути замінена на "боротьбу". Ось це правильне керування — "до боротьби" — поділився думкою командир — "Тому що українці точно ближче до боротьби, вони не супротивляться. Бо спротив — це коли тебе в'яжуть три менти, ти пручаєшся, але знаєш, що ти зараз будеш в СІЗО. А боротьба — це коли ти не даєш себе зв'язати. Все в цьому питанні залежить від білорусів, від народу."
Як приклад він навів Україну: "В Україні повномасштабна війна це показала — спершу народ об'єднався і від народу все пішло. і тільки тоді влада почала діяти. Звісно, це дуже важливо, щоб влада підтримувала, але спочатку народ показав, що готовий стояти до кінця, і тоді влада підхопила. Якщо білоруси візьмуть в свої руки ініціативу — то все буде добре."
Тема важливості участі народу прозвучала й в іншій тезі: "Треба розуміти таку важливу річ, що ми повинні діяти не одиноко, як полк, в нас має бути кулак. Це, бузумовно, — найважливіший палець, — це білоруський народ, його сприйняття. Також це точно українська влада, яка буде все ж таки дуже важливий момент відігравати, так само нам потрібні сили та засоби. І ми, полк Калиновського, як я бачу, маємо бути вектором, що і як робити. Але діяти ми повинні усі разом в один момент, бо якщо буде фальстарт — то, нажаль, нічого не буде. І один без одного ми не зможемо нічого зробити. Ми не можемо сподіватись на себе без, наприклад, народу Білорусі, який не вийде. Бо народ Білорусі — це найбільша наша цінність"
Щодо майбутнього Білорусі
"Я не хочу, щоб на території моєї рідної країни була війна" — на обличчі Дениса проступив глибокий сум — "Я нікому цього не бажаю, я надивився, я в Україні з 14 року. Але ми зараз з вами вже робимо нову історію. Нажаль, вона кривава. Війна не може бути — нажаль — без крові. Я прагматичний в цьому питанні і нажаль і у нас нажаль є загиблі і нажаль це все так. Але виходячи з цієї реальності ми маємо рухатись далі. І якщо вже нас намагаються вбити — то ми маємо не дамо цього зробити і боротись до останньої краплі крові."
"День незалежності Білорусі буде тоді, коли полк Калиновського зайде і звільнить Білорусь від диктатора Лукашенка, від його влади. Святкувати ми будемо тоді, коли визволимо країну." Ведучий не міг не поцікавитись, коли ж це буде. "Я не хочу бути скептиком, але я реаліст і вважаю, що 5 років — це мінімум, від якого треба відштовхуватись. І це дуже-дуже велика праця. І більше того, я скажу, що нас підрозділ існує не до завершення війни в Україні, для нас це момент початку нашої роботи. Зараз ми виконуємо таку роботу, після якої зможемо почати свою."
І ще одне слово Дениса, що прозвучало у відповідь на запитання ведучого, яким ми не могли не поділитись:
"Чи сподіваєтесь на допомогу України в боротьбі за незалежність Білорусі? В тому числі збройну?" — "Вєльмі!"
Comments