Лукашенко провів дострокові вибори себе, коханого. Очевидно, що він рветься за стіл переговорів, де буде вирішуватися доля України, Росії — і звісно, Білорусі, яка перебуває в гібридній окупації Кремля. Але в якій ролі він там виступатиме?
26 січня 2025 року в Білорусі завершилися так звані президентські вибори. Дива не сталося — як і очікувалося для виборів у концтаборі. Без жодної альтернативи та свободи слова Лукашенко "отримав" 86,8% голосів. Явка склала скромних 41%.
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що ані білоруси, ані міжнародна спільнота не визнають результатів цих виборів. Заяви окремих лідерів ЄС уже посипалися, і їх буде ще більше. Лукашенко так і не стане легітимним в очах Євросоюзу. Однак прем'єрміністр Угорщини Віктор Орбан заблокував спільне звернення країн ЄС щодо невизнання виборів у Білорусі.
У багатьох європейських містах пройшли видовищні мітинги білоруської діаспори під біло-червоно-білими прапорами. Ці протести — нагадування про існування іншої Білорусі...
У багатьох європейських містах пройшли видовищні мітинги білоруської діаспори під біло-червоно-білими прапорами. Ці протести — нагадування про існування іншої Білорусі, яка прагне демократичних змін і поваги до прав людини. Це Білорусь, яка є союзником України: вона вболіває за нас, допомагає й б'ється разом із нами на фронті.
Дострокові вибори: маневр Лукашенка до переговорів
Проведення дострокових виборів - це спроба Лукашенка підлаштуватися під інавгурацію Дональда Трампа та забезпечити собі місце за столом переговорів щодо України в статусі "переобраного". Він не хоче, щоб долю Білорусі вирішували без нього. Але вирішувати будуть, адже Білорусь - ключовий елемент у геостратегії Москви. Режим Лукашенка фактично є продовженням російської влади.
Лукашенко міркував так: на носі — закінчення війни, переговори, і Трамп. Невідомо, як усе обернеться. А тут ще й термін правління спливає. Тож краще перепризначити себе раніше, від гріха подалі. Ситуація гібридної окупації, у якій перебуває Білорусь, цілком влаштовує Путіна. Лукашенко забезпечує Кремлю плацдарм для нового потенційного вторгнення в Україну чи удару по Польщі та Балтії. Білоруський ВПК працює на забезпечення російської армії, на території країни розміщені російські війська, а спільні навчання тривають системно.
Білорусь: питання №2 для України
...Без вільної демократичної Білорусі немає безпечної Центральної та Східної Європи. На додачу, нагадаю про 1088 кілометрів нашого спільного кордону з Білоруссю.
Білоруське питання — за значимістю питання №2 для України після російського. Як каже Євген Магда: "Без вільної демократичної Білорусі немає безпечної Центральної та Східної Європи". На додачу, нагадаю про 1088 кілометрів нашого спільного кордону з Білоруссю. Російський геополітичний "балкон" Лукашенка, з якого Кремль загрожує Україні, Польщі та Балтії, має стати вільною і демократичною Білоруською республікою. Передумови для цього є. Це паралельна білоруська держава, що живе та розвивається у еміграції, білоруські добровольці та люди, всередині країни, які зачаїлися та чекають.
Про ризики збереження Лукашенка
Сьогодні Лукашенка влаштовує статус-кво. Він хоче зберегти владу, розморозити санкції та відновити стосунки із Заходом, щоб менше залежати від Москви і бути корисним для Китаю. Але його плани несуть стратегічні ризики для України:
Закріплення російських військ і командування над Білоруссю.
Подальше використання білоруського ВПК для російської армії.
Збереження ризиків гібридних атак проти України, Польщі та Балтії.
Поступове зникнення Білорусі як народу та держави та повне поглинання Росією.
У разі можливих переговорів, Україна і Захід маять право вимагати виведення російських військ із території Білорусі.
Лукашенко прагне брати участь у переговорах, але, як справедливо уточнило українське МЗС: у якій ролі? Співагресор, прямо причетний до розв'язання війни проти України?У разі можливих переговорів, Україна і Захід мають право вимагати виведення російських військ із території Білорусі. Також слід ставити питання про існування альтернативної Білорусі, яку проросійський режим витіснив за межі країни або загнав у підпілля. Якщо за стіл переговорів хоче сісти Лукашенко, там має бути і Тихановська.
Сьогодні в білоруському середовищі дедалі частіше йдеться про завершення періоду політичних декларацій і формування Білоруської визвольної армії. І Україні, і західним партнерам варто вивчити це питання та не ігнорувати бажання тих білорусів, які готові визволяти рідну землю.
Таким чином, питання Білорусі має стати важливим пунктом міжнародного порядку денного. Для України це виклик, який не можна ігнорувати. Підтримка білоруської спільноти, посилення санкційного тиску на режим Лукашенка та стратегічна співпраця із Заходом щодо білоруської теми — це ті кроки, які можуть розвернути білоруське колесо історії. В інтересах білоруської нації, України та сусідніх держав Балто-Чорноморського регіону.
Comentarios