Голова Об’єднаного перехідного кабінету Світлана Тихановська разом з головою НАУ Павлом Латушком дали розлогий брифінг, присвячений передачі матеріалів щодо злочинів Олександра Лукашенка до Міжнародного кримінального суду. Показово, що зустріч з пресою призначили в Гаазі, у приміщенні посольства Литви – країни, яка, власне, й скористалась своїм правом передати докази проти білоруського диктатора до МКС.
«У новій Білорусі не буде місця ні міжнародним злочинцям, ні злочинцям, які намагаються сховатися від міжнародного правосуддя. Білорусь буде територією юрисдикції Міжнародного кримінального суду», – наголосила Світлана Тихановська. Вочевидь, лідери демократичної опозиції не сумніваються у швидкому слідстві й вироку щодо Лукашенка.
Емоційний спіч Павла Латушка був дещо знівельований перекладачем. Проте посил був ясний: Латушко звернувся до білоруських можновладців, яких закликав припинити підтримку диктатора.
Втім, історія поки не знає випадків засудження Міжнародним кримінальним судом жодного глави держави. Власне, за всю історію цією інституції було лише 4 випадки видачі судом ордерів на арешт президентів:
- Омар Аль-Башир, Судан, 2009 рік (чекає видачі в Гаагу)
- Муаммар Каддафі, Лівія, 2011 рік (вбитий в результаті революції)
- Лоран Гагбо, Кот-д’Івуар, 2011 рік (на момент видачі ордера вже не був президентом, повністю оправданий судом)
- Володимир Путін, РФ, 2023 рік (залишається главою держави)
Як бачимо, жодному з державних очільників з різних причин не був винесений обвинувальний вирок. Але компанія насправді цікава. Чи доєднається до цього списку Олександр Лукашенко? Шанси неймовірно великі. А от чи позначиться це на його політиці?
Навряд.
Білорусь Лукашенка й без того є ізгоєм на світовій арені. Режим підтримує стосунки переважно лише з подібними до нього формами правління, а сподівання на підтримку тут покладають винятково на Китай з Росією.
Можлива видача судом ордеру на арешт Лукашенка означатиме одне: для нього остаточно закривається вікно можливостей. Жодної шпаринки для входу у цивілізований світ для білоруського диктатора, що намагається «проскочити між краплями», більше не існуватиме.
Демсили Білорусі можуть врешті видихнути – відтепер вони можуть не чекати «удару в спину» з боку міжнародних партнерів. Лукашенко стає остаточно відіграною картою.
Comments