За мінулу добу, 17 червня, 173 мігранти спробували пробратися з Білорусі до країн Євросоюзу. Більше за всіх — 146 спроби перейти кордон поза пунктамі пропуску — зафіксувалі польські прикордонники. На кордоні були зупинені грамадяни Індії, Таджикістану, Еритреї, Сомалі та Сирії.
Ці щоденні зведення давно вже сприймаються як буденність. Боротися з незаконним перетином охоронцям кордонів стало набагато простіше завдяки технічним засобам.
Польська прикордонна служба відзвітувала, що на всіх 206 кілометрах кордону з Білоруссю добудувано електронний бар'єр. Він оснащений трьома тисячами камер (зокрема тепловізійних) та іншим обладнанням, яке має не допустити незаконного перетину кордону. Загальна вартість такого бар'єра сягає 85 мільйони доларів. Його було збудовано на додачу до завершеного ще у жовтні 2022-го фізичного — паркану з колючим дротом 5,5 метрів заввишки. Довжина такого паркану — 186 кілометрів, він не перекриває наприклад, кордон вздовж водоймищ. Однак тепер навіть там, де його немає, питання безпеки вирішує електронний бар'єр.
У серпні минулого року паркан на кордоні з Білоруссю добудувала Литва. На ділянках протяжністю 552 кілометри встановили фізичний бар’єр — огорожу та колючо-різальний дріт.
Латвія зі свого боку першу чергу свого проекту з будівництва 173-кілометрової латвійсько-білоруської прикордонної смуги зі свого боку планує завершити до початку осені 2023 року (85,9 км), а другу і третю черги (загалом 80,6 км) — до кінця 2024-го. Паралельно з будівництвом паркану також ведеться підготовка до його оснащення сучасними технологіями.
Всі ці проекти по "відгородженню" європейських сусідів Білорусі від режиму існували і раніше, але максимальної своєї актуальності набули після штучно спровокованої Лукашенком міграційної кризи. З осені 2021 року тисячі мігрантів з Сирії, Ірану та інших країн за сприянням (а часто навіть під відвертим тиском) лукашенківських силовиків намагалися прорватись через Білорусь в країни Європейського Союзу. Людей зкоординовано завозили літаками, обіцяли солодке життя і готували до незаконного перетину кордонів. Прикриваючись беззахисними людьми, Лукашенко намагався таким чином шантажувати Європу. Лукашенко вочевидь вважав це сильним кроком, завдяки якому хотів спромогтися виграти якісь поступки у міжнародних відносинах.
Насправді ж, ця криза тоді лише остаточно відкрила очі Європі на те, що режим Лукашенка відверто людожерський. Країни ЄС швидко зкоординувалися, щоб запобігти цьому відвертому шантажу. Спроби розхитати міграційну ситуацію були і пізніше, але були введені відповідні контрміри і санкції, а зараз, як бачимо, цей процес завершується буквальним фізичним відгородженням від диктатури.
Після початку повномасштабної агресії Росії від Білорусі, відбивши наступ з її території, почала відгороджуватись і Україна. Рів, насип, залізобетонний паркан з колючим дротом — це інженерні загородження, які будуються зараз вздовж всього білорусько-українського кордону, не кажучи вже про мінні поля.
Умовно вільні кордони у Білорусі залишились лише с Росією, яка прагне її повністю поглинути. Як і всі диктатори, Лукашенко зміг переграти лише самого себе.
Opmerkingen